ХАІ
Проценко Ольга Петрівна • ХАІ
Проценко Ольга Петрівна card

Проценко Ольга Петрівна

д-р. філос. наук, зав. кафедри на кафедрі 701

Резюме викладача

Освіта:

Закінчила філософський факультет Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Її кандидатська дисертація була присвячена  проблемам моралі й була захищена на кафедрі етики названого університету в 1983 році.   Докторська дисертація на тему «Етикет як аксіологічний вимір культури поведінки та спілкування» була захищена О. П. Проценко на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка по спеціальності «етика» в 2004 році.

Наукові інтереси: 

Сфера наукових інтересів професора  Проценко О.П. пов’язана  з філософських проблем  культури, де особливе місце належить проблемам соціокультурної комунікації, морально-етичному змісту поведінки та спілкування, естетизації відносин, екзистенціальні виміри існування сучасної людини.

На базі наукової групи, яка була організована  проф. О.П. Проценко, була запроваджена загальна концепція феноменологічного  дослідження  соціальної реальності в її видових проявах та ціннісних вимірах.

Громадська діяльність:

О.П. Проценко входила до складу редакційних колегій збірників наукових справ, які кваліфікувались як фахові та науково-метричні видання. Це «Гуманітарний часопис», який був включений до міжнародних науково-метричних баз даних Index Copernicus та  Google Scholar, та «Вісник державної академії дизайну та мистецтв», який був представлений в міжнародній науковій базі Index Copernicus. О.П Проценко опонує кандидатські та докторські дисертації, рецензує наукові монографії, статті,  широке коло посібників та навчально-методичних праць.

Забезпечення навчальних дисциплін: 

  • «Філософія»;
  • «Філософськи проблемі наукового пізнання»;
  • «Професійна етика та комунікативна культура»;
  • «Моральні та естетичні основі академічної діяльності».

Публікації:

Науково-теоретичний інтерес як по постановці проблем, та їх авторському вирішенню представляють чотири монографії, виданні в різні роки:

  • «Етикет в просторі практичної філософії» (2002 р.);
  • «Предпринимательство как культурная универсалия: философско-антропологический аспект» (2017) у співавторстві;
  • «Прагматика этикета: философско-єтический дискурс» (2018);
  • «Морфология етикета: философско-культурлогический екскурс» (2019).

Професор Проценко О.П. зарекомендувала себе як блискучий викладач філософії. У 2018 році вона була нагороджена дипломом обласного конкурсу «Вища школа Харківщини - кращі імена» у номінації «Викладач гуманітарних дисциплін».

Серед навчальних та методичних посібників Проценко О.П. найбільш помітними стали такі:

  • «Этика и этикет в деловом общении» (2000);
  • «Етикет у бізнес-комунікаціях» (2005);
  • «Основи етики та естетики» (2006, в співавторстві);
  • «Етикет та ритуал у комунікативній системі соціуму» (2013, в співавторстві).

Крім цього, підготовлене комплекси методичних вказівок по курсам:

  • «Соціокультурні та психологічні основи підприємницької діяльності» (2018);
  • «Філософії» (2018);
  • «Філософським проблемам наукового пізнання» (2019).

Серед плеяди її учнів:

  1. Кунденко Яна Миколаївна - кад філос. наук, доцент - «Повсякденність як реалія культурної дійсності» (1999).
  2. Оленіна Олена Юріївна - канд. мистецтвознавства, професор - «Реклама як явище художньої культури» (1999).
  3. Селевко Володимир Борисович - канд. філос. наук доцент - «Храм як культурна універсалія соціального буття людини» (2004).
  4. Дмитренко Марія Осипівна «Ділове спілкування як феномен соціальної дійсності» - канд. філос. наук, професор (2005).
  5. Мельнік Емілія Анатольівна - канд. філос. наук, доцент- «Ритуал в динаміці комунікативної культури» (2009).
  6. Широка Світлана Іванівна - канд. філос. наук - «Стереотип поведінки в сучасній комунікативній культурі» (2010 р. захисту».

Наукова направленість дослідницької групи  під керівництвом проф. О.П. Проценко:

Вивчення  сучасного стану суспільства, який  стимулює аналітичну стратегію таких соціальних феноменів, які упорядковують, організують і дисциплінують відносини між людьми, спілкування між ними и обумовлюють науково-теоретичні інтерес до сфери комунікативної культури і цивілізованих форм соціальної взаємодії взагалі. В ситуації збереження навколишнього світу, контролю над використанням науки і техніки стримуванні політичної та економічної експансії та гонки озброєння особливого значення набуває аксіологічний вимір соціальної діяльності в усіх її видах та формах. Поряд з основними соціальними регуляторами поведінки, які зберігають та удосконалюють життєдіяльність людей особливої актуальності набувають ті, які акумульовані у вимоги етикетної імперативності. Реалізовані в комунікативний простір міжособистісних стосунків, вони не тільки перешкоджають агресії і протистоянням але і сприяють консолідації й консенсусу.

Новий напрямок дослідження культурних форм поведінки виокремлює етикет як універсальну мову спілкування, яка входить в склад сталих соціальні феноменів (повсякденність, ритуал церемоніал) так і тих що були активізовані демократичними перетвореннями та ринкової економікою (реклама, бізнес-етикет, стереотип поводження).

Дослідження Проценко О.П.,  існують на основі впровадження основних концепцій, що орієнтовані на аналіз ціннісного потенціалу  інформаційно-комунікативного простору сучасного суспільства, акумульованого в   феноменальне буття людини.

Сьогодні стереотипізація поведінки яка здійснюється регулятивними механізмами, стабілізує відносини в головних сферах соціуму: політики, економіки, міжнародних стосунках (дипломатичній протокол), інституціональних установах (діловий етикет та ділові відносини), духовній сфері (ритуал, церемоніал, традиція). Отже, під керівництвом О.П. Проценко було проведено дослідження феномену повсякденності, яка постійно присутня в соціальних  реаліях соціуму.

В останні роки науковій інтерес професора О.П. Проценко значно розширюється в плідної співпраці з колегами кафедри к. філос. н. доц. Васильєвої Л.А. та канд. філос. наук доц..  Чмихун С.Є., та аспірантом Г. Храбровим по проблемам сучасній філософської антропології, які пов’язані з  актуалізацією  публічного простору суспільства та розширенням залежності людини від культуркомунікативних форм сумісного існування та їх примусового впливу на її спосіб буття.